Ой, гоп-гоп, черевички,

Червоненькі, невеличкі!

 

По калюжці я ходила,

Черевички забруднила.

Гоп-гоп! Невеличкі

Червоненькі черевички.

Я люблю їх дуже-дуже,

Завели мене в калюжу.

Як побачить моя мати,

Що ж це я маю казати?

Та не лай, матусю мила,

Ти сама такі купила.

«Ходи, Таню, до водички», –

Так сказали черевички.

Ой, гоп, мої черевички!

Не піду більш до водички.

Степан ТКАЧУК